Форми розмноження організмів.

Розмноження — здатність організму залишати по­томство, тобто відтворювати собі подібних. У при­роді існують два типи розмноження організмів: безстатеве та статеве.

Безстатеве розмноження — утворення нового організму з однієї або групи клітин вихідного ма­теринського організму. У цьому випадку в роз­множенні бере участь тільки одна батьківська особина, що передає свою спадкову інформацію дочірнім організмам.

В основі безстатевого роз­множення лежить мітоз. Зустрічається декілька форм безстатевого розмноження.

Простий поділ, або розподіл навпіл, харак­терний для одноклітинних організмів. З однієї клітини шляхом мітозу утворюються дві дочір­ні, кожна з яких стає новим організмом.

Брунькування — форма безстатевого розмно­ження, під час якого від батьківської особини відокремлюється дочірній організм. Така форма характерна для грибів, гідри.

Вегетативне розмноження — різновидність безстатевого розмноження окремими органами, частинами органів або тіла. Воно ґрунтується на здатності організмів відновлювати відсутні час­тини тіла — регенерації. Поширене у рослин (розмноження стеблами, листям, пагонами), у нижчих безхребетних тварин (кишковопорож­нинних, плоских червів).

Особливими способами розмноження організмів є поліембріонія і партеногенез.

По­ліембріонія - процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини. Поліембріонія досить по­ширена серед різних груп тварин (війчасті та кільчасті черви, іноді у членистоногих, риб, птахів і ссавців).

Партеногенез  - розвиток нового організму з незаплідненої яйцеклітини. Як і у випадку поліем­бріонії, за партеногенезу дочірні організми мають ідентичний з материнським набір спадкової інфор­мації.

Статеве розмноження — утворення нового організму за участю двох батьківських організ­мів. Під час статевого розмноженя відбувається злиття статевих клітин — гамет чоловічого і жі­ночого організму. Новий організм несе спадкову інформацію обох батьків. Статеві клітини фор­муються в результаті особливого типу поділу, при якому число хромосом у клітинах, що утво­рюються внаслідок поділу, у два рази менше, ніж у вихідній материнській клітині. Таким чи­ном, гамети мають удвічі меншу кількість хро­мосом. В результаті злиття двох гамет кількість хромосом у клітині, що знову утворилася, — зи­готі, збільшується у два рази, тобто відновлює­ться, причому одна половина усіх хромосом є батьківською, інша — материнською.



ЗГАДАЙТЕ
У клітинах біль­шості організмів хромосоми парні. Парні хромо­соми, однакові за формою, розмірами і спадко­вою інформацією, називаються гомологічними, а подвійний, парний набір хромосом,— диплоїдним (2n). У деяких клітинах і організмах місти­ться одинарний, гаплоїдний набір хромосом (n). У цьому випадку однакових гомологічних хро­мосом немає.
Кількість хромосом для кожного виду орга­нізмів стала. Так, у клітинах людини — 46 хро­мосом (23 пари), голуба — 80 (40 пар), дощового черв’яка — 36 (18 пар), пшениці — 28 (14 пар). Ці організми мають диплоїдний набір хромосом. Деякі організми, такі як водорості, мохи, гриби, мають одинарний, гаплоїдний набір хромосом. Гаплоїдний набір позначають літерою n, дип­лоїдний — 2 n.